Англійська художниця вишиває на житньому хлібі

Володимир Кузнєцов відроджує давно забуту справу – вишиває ікони дивовижної краси, із застосуванням золотих ниток. Не дивно, що похвалитися готовими роботами золотошвою вдається вкрай рідко, оскільки вони розкуповуються в рекордні терміни. Найчастіше охочі купити подібні роботи записуються в чергу і чекають кілька років. Такий ажіотаж пов'язаний з тим, що роботи створюються досить довго – Володимир вишиває дві картини на рік, хоча останнім часом зосередився виключно на роботі над іконами.

Сам Володимир зізнається, що вишивка ікон для нього – дуже чарівне заняття, в якому є якась загадка. Іноді майстер просто не може відірватися від творчості, все дивився б та дивився. Такий магічний вплив пояснюється, по-перше, духовним наповненням роботи, по-друге, розслаблюючою дією вишивки.

Сьогодні Володимир поступово втілює свою давню мрію – завести клас учнів, навчати їхньому давньому ремеслу, відкрити сайт, де могли б викладати свої роботи золотошві з усієї країни. Нещодавно роботи майстра відзначили на найвищому рівні та Володимиру видали президентський грант. Знайти учнів Володимиру також буде нескладно, оскільки, на його думку, вишивкою може займатись будь-яка людина, за належного бажання. Попри це Володимир поки що навчає лише кілька підмайстрів з Углича, але не відмовляється від планів відкрити велику школу в майбутньому.

Стародавні традиції углицького шиття зародилися в далекому 15 столітті, коли майстринь-золотошвів до Угличу привезла мати царевича Димитрія Олена Нагая. Після прийняття постригу майстрині також вирішили присвятити своє життя служінню Богові та вирушили до Богоявленського монастиря. З того часу ікони, створені у монастирі, цінуються дуже високо. А сьогодні їх методи ретельно відтворює та поширює Володимир Кузнєцов.