Особливості вишивки Слобожанщини

У вишивці Чернігівщини переважає біла вишивка, в якій, для посилення загальної виразності, використовувалося два та більше різновидів швів. Наприклад, одна композиція могла поєднувати прозорі шви та щільне настилання. Рукав до сорочки приєднувався широкою мережкою, так званою чернігівською розшивкою. Такою ж мережкою з'єднувалися уставка та верстат з коміром.

Орнаменти як смуг на рукавах зашивались суцільним полотном чи окремими смугами. Характерною рисою Чернігівської вишивки є поєднання білої, червоної та чорної нитки. Саме в такій комбінації створювалися геометричні та рослинні орнаменти.

Унікальність техніки вишивки Чернігівщини полягала у тому, що стібки виконувалися дуже тонкими нитками. Саме ця особливість створює ілюзію, ніби сорочка вишита бісером. До речі, саме у Чернігівському регіоні майстрині створюють справжні витвори мистецтва, розшиті бісером.

Вражає уяву величезна кількість найрізноманітніших візерунків, а також колірна гама чернігівських вишиванок – тут і різні геометричні, і рослинні візерунки, виконані білими, червоними та чорними нитками.

Для вишивання сорочок на Чернігівщині використовувалися дві групи технік – лічильні та вільні. Рахункові техніки виконувались за рахунком ниток основи та використовувалися на тканині з полотняним переплетенням. Вільна техніка виконувалася на будь-якій тканині за попереднім малюнком.

У південних районах Чернігівщини білі нитки підфарбовували у сірий, синюватий колір, у південно-східних надавали їм коричневого кольору. У Поліссі, разом із візерунками із білих ниток, широко поширені червоні орнаменти. Дуже часто в одній сорочці поєднувалась вишивка і білим, і червоним кольором.

У деяких районах Чернігівщини, де широке поширення мала техніка вперед голку, візерунки, виконані в цій техніці, поєднують червоний, чорний та білий колір. Подібна комбінація виглядає дуже ошатно і барвисто. У Новгород-Сіверському районі вишивали орнаменти лічильною гладдю білими та червоними нитками.

Також мали місце і речі, розшиті тільки червоними нитками, це насамперед жіночі головні убори – зав'язки, на яких занизуванням вишивались червоні орнаменти, іноді з вкрапленням синьої або чорної нитки.

З початку 20 століття поєднання червоного та чорного кольорів стало переважним на Чернігівщині, насамперед це стосується вишивки хрестиком.

У деяких районах Чернігівщини широкого поширення у 20 столітті набули рушники із червоної тканини з вишивкою, виконаною білими, синіми чи жовтими нитками.